Це було справжнє свято. Серце переповнювало відчуття радості від того, що ми несемо людям звістку про те, що в Віфлеємі в цей день народився Ісус Христос. Для того, щоб усе дійство дійсно набуло святкового характеру ми вирішили провести його, як колись у старі часи по майже забутим традиціям. Для цього ми переодяглися в різні персонажі, такі як:
- коза;
- звіздар;
- міхоноша;
- парубок та ін.
Склали сценарій з декількома піснями і віршами в яких йшлося про народження Ісуса Христа і поздоровлення для господарів домівок. Після кожної домівки, в яку ми завітали, радість і піднесений настрій зростав, адже люди були просто вражені і щасливі, коли ми їх вітали зі святом і при цьому ще робили їм подарунки. Вони говорили, що так вже давно ніхто не колядував і тому повернення до старих звичаїв їм дуже сподобалося.
Та колядували ми не тільки в домівках, що також всіх здивувало, але при цьому і дуже сподобалося. Тож хотілося, щоб кожен із нас не соромився, а повертався до старих традицій і робив це свято ще більш яскравим адже людям це подобається і цим ми несемо БЛАГУ ЗВІСТКУ.

Впечатление от Рождества от Алексея!!!

Я благодарю Господа за то, что Он дает такие замечательные возможности рассказать людям о великой милости нашего любящего Отца – о Рождестве.
В ту пору когда приближается Рождество и радостные чувства не оставляют нас ни на миг естественно, что хочеться вылить все эмоции в песнь хвалы будущему Имениннику. Поэтому не случайно добираясь с Инной домой мы вспомнили старую украинскую песню „Нова радість стала”. Мы спели ее с большим ентузиазмом и естественно захотелось обрадовать и поднять нею настроение родным и близким людям: так появилась идея колядования на Рождество.
Было очень приятно, что эту идею сразу же помогли воплотить и вложили в нее кусочек своей души: Вова Плотских, Саня Приходько, Назар Коваленко, Ира Нека, Юля Соболевская и много других замечательных людей. Благодаря им более 15-ти семей в этот праздничный вечер, несмотря на вьюгу, смогли услышать радостную весть о рождении Месии, так как ее слышали нашы прадеды и прабабки – в славных традициях украинского села.
Рождественская звезда, коза, михоноша, украинские „парубки” и „девушки” заставляли прохожих оглядываться в изумлении и как-то естественно, даже для города, приветствовать друг друга поздравлениями: „С Рождеством”, „Счастливого Рождества”!!!
А сколько юморных моментов: чего стоит только одна история с выколядоваными Людой сапогами 
Для меня кульминацией этого праздника было колядование у одной пожилой верующей женщины, Галины Дмитривны. Здесь все мы смогли ощутить, что наверное самая большая радость для человека – возможность дарить радость другим. Для этой женщины наше колядование было первым за ее 70 лет жизни. От нахлынувших эмоций она плакала и сказала, что это лучшее Рождество в ее жизни, даже несмотря на то, что она в этот вечер осталась одна.
В общем все прошло незабываемо и я надеюсь, что Господь благословит и поможет провести такое колядование и на следующий год.

Враження від Різдва від Назара!!!

Перед тим як брати участь у святкових колядках, наша команда заздалегідь цієї події добре підготувалися до цього. Ми добре вивчили текст, так, що кожен учасник дійства знав слова партнера. Проводили репетиції пісень. Підготували костюми до цього свята.
На святвечорі у мене був веселий настрій, незважаючи на не дуже втішну погоду в той день. Мені дуже сподобалися зустрічі з господарями домівок до яких ми заходили. Їхні усмішки і бадьорість надавали мені позитивний заряд. А сильний дух нашої команди надавав впевненості і витривалості в цьому заході.
Я надіюсь, що в це свято Різдва Христового ми з колядками та піснями подарували людям, принаймні, шматочок щастя…
Впевнений, що ми цей проект провели на вищому рівні і кожна людина, яка була залучена до цього, запам`ятає цей день надовго.

Враження від Різдва від Інни!!!

День, коли Богом дарована була ідея про Різдво, був сповнений веселих вражень. Саме тоді ми з Олексієм їздили до його батьків і провели цей день в дружньому й сповненому любов’ю спілкуванні. І в цьому піднесеному настрої прямуючи додому в Черкаси ми розмовляли на різні теми, і в тому числі про свято Різдва. Згадували про народження Ісуса Христа, про нашого Спасителя, про зірку, яка з’явилася на небі і була провідником мудрецям, про події, які відбувалися на той час в Віфлеємі. І Господь перебуваючи разом з нами в спілкуванні підказав ідею про те, як раніше (за старим звичаєм в селах) ходили люди і звіщали про народження Месії, грали на музичних інструментах, співали пісні, колядували, зичили господарям здоров’я, добробуту, злагоди і т.д.
А чому б і нам так не зробити на Різдво, яке наближається?
Ця ідея була сповнена Господнім благословенням і втілена в життя. Велика подяка всім учасникам „Вертепу”, які не дивлячись на морозець, сніг, хуртовину наважилися йти і нести людям Благу звістку, заходячи до них в оселі, і навіть, всім тим, хто зустрічався нам на шляху або в міському транспорті.
Велике благословіння ми отримали коли люди раділи нашому приходу, в них одразу підіймався настрій, вони посміхалися. Були люди, які навіть плакали, мабуть, і від щастя і водночас від розуміння того, що зробив для нас Христос щоб звільнити нас від гріховного життя.
А коли ми зайшли вже в останню домівку і коли почули слова однієї віруючої жінки, то особисто я, ще більше укріпилася в вірі в Господа нашого, відчула Його турботу, тепло і любов, якою Він наповнює кожне розбите серце.
Спасибі Господу за все, що робить Він для Своїх дітей.
Так ви ще бажаєте дізнатися, що сказала та жіночка, яка з Богом в серці вже не менше 40 років, так от: „Мені вже не мало років і скільки я живу на цьому світі, таких пісень і вражень про свято Різдва, сповнених Божою любов’ю ще не отримувала, дякую Ісусу Христу, що Він дарує радість життя і спасіння на небі”!!!