Ти до Бога прийшла і у Нього знайшла
Ту перлину, що довго шукала,
Ту дорогу, що в небо тебе привела
По життєвих крутих перевалах. Народившись згори, не мовчи, говори
Про Любов у вінку із тернини,
Про єдину мету, про країну святу,
Що її Бог дарує людині. Коли прийде відчай, не зітхай, а співай
Пісню серця, що смуток розвіє,
І надій не втрачай, а в молитві стрічай
День новий, що на сході зоріє. Лиш на місці не стій, лінь прогнати умій,
Бездіяльність — то ворога зброя.
За земнії труди будуть щедрі плоди —
Вони в небо підуть за тобою. І настане весна вічна і неземна.
А в душі вже веселка заграла,
Бо ж до Бога прийшла і знайшла, віднайшла
Ту перлину, що довго шукала.
Володимир САД