Давно колись жив у Багда­ді, в Арабії, дуже мудрий і справедливий суддя. Раз прий­шов до нього зубожілий ку­пець зі скаргою на кравця, що той не хоче йому віддати бор­гу, сто золотих. Суддя покли­кав їх в означений день на розправу. Коли обидва у нього з'явилися, запитав він кравця, чи той дійсно винен купцеві сто золотих. Кравець рішуче заперечив: він не тільки не ви­нен купцеві жодного довгу, але навіть цього купця не знає. Тоді суддя запитав куп­ця, чи він має на доказ якесь посвідчення, або свідків? Але купець не мав ні посвідчення, ні свідків. Вони ж були добри­ми сусідами. Суддя звернувся до крав­ця: «Якщо ти присягнеш, що ти не винен нічого, то справа буде полагоджена». Купець за­сумував і розплакався, бо він знав, що кравець є обманцем і може присягнути. Суддю зди­вував плач купця і він спинив кравця від присяги. Подумав і запитав купця: «Скажи, будь ласка, в якому місці ти давав твоєму д ... Читати далі »