Коли я ще був вчителем середньої школи (а інколи викладав навіть у коледжі), то час від часу думав, як жах­ливо було б: ти стоїш перед класом -ніхто не звертає на тебе уваги; щось го­вориш - ніхто тебе не слухає; намагаєш­ся щось пояснити - всі тебе ігнорують.

    Звісно, нікому не подобається, коли його ігнорують. Дуже неприємно, якщо, скажімо, ви розмовляєте з другом, а він ваші слова пускає повз вуха. Дратує, та­кож, коли у магазині вам потрібна підказ­ка, а службовці вас просто ігнорують. І дуже прикро буває, коли потребуєте до­помоги, але ніхто не бажає її надати.

    А тепер уявіть, як боляче Богові, коли ми ігноруємо Його. Замисліться, як, мабуть, крається любляче серце Бога - Який Духом Святим в нас пере­буває - коли ми поводимося так, наче Його немає в нашому житті. Або зважте на те, як Він почувається, коли ми іг ... Читати далі »